"Кремнисті шляхи до свободи"                
Мазепа                                        






Чи хоч хвилює нас ще полум'я Тараса?
Чи може зовсім ми звелися унівець?
Завзято продалися сьогоденню,
І вадить зараз вийти нам на грець?

На герць? Із ким? Насамперед з собою.
Та ба, нехай не грець, хоча би на дискус.
Себе спитати: "Хто ти? Що ти?
Чи в ті ти клопоти по самі вуха вгруз?"

Звертаємось до Бога :"Як нам важко!"
Він допоможе, аби ти робив.
Лише б не заклав ти совість,
А голову закласти й поготів.

Не те що пращурам, з яких і лій топили,
Що теж чубилися і грішними були …
През шаблі добували права
І таки прапор волі піднесли.

Той прапор майорів через сторіччя
І в кожнім часі хтось його тримав.
Бувало накладав і головою,
Свій камінець в підмурок закладав.

І предок той, що так багато хибив,
Та в решті решт під прапором тім йшов,
Як наш Мазепа, (от хто мав вже вибір)
За нього на анахтиму пішов.

А ми, до кого впав він в руки
І не през шаблі маємо права,
Гарцюємо на цім святім підмурі,
В нас не болить за теє голова

Щоб щось побудувати. На що? Потім!
Ось "порішаємо" своїх "важких" проблем,
Підмурок хоч по хатах не розтягнем,
Та трохи грошиків із нього наберем.


За товстий гаманець вже чубляться естети,
Це вже політика, а не потік образ.
Лунає: "Не позволям! Veto!"
І гонор взявся звідкість водночас.

Не той це гонор, і не ті чесноти.
Яка то марнота і дрібнота…
Колись то через них блискуча впала Польща.
Та тож тоді! Тепер доба не та.

І демократ пліч-опліч з лібералом,
А з ним і й социяльний комуніст
Гендлярять з гордо піднятим забралом
Впевняючи себе, що в цім підмурку зміст.

Упевнити себе в наш час не дуже важко,
Лиш совість заклади, чи просто заховай.
До тіла ближче "личная рубашка",
Та схаменіться, бо настане край.

"Схаменіться, будьте Люде,
Бо лихо вам буде,- знайоме?-Так!"
То наш святий, Тарас, у давнину казав.
А може це про нас?..


Ігор Івченко